Продовжуємо серію дописів із практичними порадами для родин і доглядальників від Роксолани Карпінської — члена Медичної ради «Медікс Опіка», лікаря-психіатра, кандидата психологічних наук, доцента кафедри психіатрії, психології та сексології ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Тяжкохвора людина гостро відчуває тон і ставлення, навіть коли майже не говорить або багато спить. Інколи найважче для рідних — знайти «правильні» слова.
Дієві правила етичного спілкування від Роксолани Іванівни
Що справді допомагає?
- Простота і спокій: говоріть короткими фразами, дивлячись в очі.
- Озвучуйте дії: попереджайте: «Зараз я поправлю подушку» або «Давай вип’ємо води». Це знімає раптову тривогу.
- Повертайте контроль: запитуйте про бажання хворого й залишайте йому вибір там, де це можливо (наприклад, яку сорочку вдягнути чи що випити).
- Цінність мовчання: просто бути поруч, мовчати разом, тримати за руку — це також підтримка.
Чого краще уникати?
- Не сперечайтеся й не переконуйте силою, не підвищуйте голос.
- Не обговорюйте стан хворого «через голову», ніби його немає в кімнаті.
- Не змушуйте бути «бадьорим». Сум, страх і втома — нормальні, їх слід просто визнати.
«Якщо ви не знаєте, що сказати, чесне: „Я поруч. Ми це пройдемо разом“ — цінніше за будь-яку вдавано оптимістичну фразу», — наголошує Роксолана Іванівна.
Головне правило
Усі рішення щодо ліків та їхніх доз ухвалює лікар. Якщо щось турбує або змінюється — телефонуйте вашому лікарю «Медікс Опіка», а не вирішуйте самотужки.
