Medics Опіка
063 103 20 30
Усі матеріали

Новини

Історія пацієнта: «Я була дуже здивована, що лікар, який ніколи не бачив мою доньку, одразу знайшов до неї підхід»

Історія киянки Людмили та її доньки Юлії: як лікар «Медікс Опіка» знайшов підхід до пацієнтки, яка майже не виходить з дому, і організував обстеження вдома.

Історією киянки Людмили ми продовжуємо серію публікацій, які показують, як своєчасний медичний супровід від «Медікс Опіка» змінює якість життя пацієнтів та їхніх родин. Попри доступність цієї послуги, тисячі людей в Україні досі не знають, що можуть нею скористатися.

Пані Людмила опікується своєю 40-річною донькою Юлією, яка з дитинства має інвалідність 1 групи (підгрупа «А»). Дівчина майже не спілкується з оточуючими, багато років не залишає дім та вкрай насторожено реагує на сторонніх людей.

За словами матері, зазвичай люди в такому стані перебувають в інтернатах. Організувати обстеження вдома та здати аналізи для людини з її діагнозом майже неможливо.

«Лікувати її дуже важко, вона не каже, що і де в неї болить. Лікарі до нас не приходять. Та й донька нікого до себе не підпускає, може відштовхнути, вдарити. Навіть я не завжди можу їй тиск поміряти», — розповідає Людмила.

Жінка викликала приватну лабораторію, але донька з незнайомими людьми поводилася агресивно і провести процедуру так і не вдалося.

«Я вже сама намагаюся зрозуміти, що з нею відбувається, але потрібно хоч базові аналізи зробити. А як, якщо до нас ніхто не хоче приїжджати?» — каже Людмила.

Як Людмила знайшла «Медікс Опіка»

Людмила знайшла інформацію про можливість допомоги вдома в соцмережах — побачила допис медичної служби «Медікс Опіка». У ньому було вказано, що служба працює за Програмою медичних гарантій, організовує супровід важкохворих, консультації вузькопрофільних спеціалістів, лабораторні дослідження і послуги для пацієнтів — безоплатні.

«Спочатку я подумала: такого не буває. Заповнила форму, вказала групу інвалідності, але на дзвінок не розраховувала. Мені зателефонували наступного дня, а через день до нас приїхав лікар. Я хотіла Юлю підготувати, що буде стороння людина. Але він зупинив мене, сам до неї підійшов, поміряв тиск, пульс, провів огляд. Вона ніякого опору не чинила. Ігор Сергійович сказав, що буде супроводжувати мою доньку й одразу домовився про проведення аналізів, кардіограми. Я була дуже здивована, що людина, яка ніколи не бачила мою доньку, одразу налагодила з нею контакт», — розповідає Людмила.

Водночас, як каже мати, ні сімейний лікар, ні психіатр, у якого спостерігається Юлія, не розповідали їй про можливість отримати паліативну допомогу для доньки.

Чуйний супровід змінює життя всієї родини

Людей, які, як і Юлія, мають певні стани чи проблеми зі здоров’ям, маломобільні або взагалі не можуть рухатися, але за показами не можуть перебувати в лікарні, в Україні за оцінками експертів може бути до 1,5 млн осіб.

Чуйний медичний супровід змінює якість життя всієї родини. Вчасно виявлені зміни в стані здоров’я та комфортні обстеження вдома — це те, що доступно кожному пацієнту, який цього потребує.

Дякуємо пані Людмилі за щирість та довіру. А лікарю Ігорю Сергійовичу Артеменку — за чуйне серце, людське тепло та високий професіоналізм!

Безкоштовно за програмою НСЗУ

Мобільна паліативна допомога від «Медікс Опіка» надається безоплатно в межах Програми медичних гарантій НСЗУ. Дізнатися більше про умови отримання допомоги або залишити заявку можна на нашому сайті чи за номером гарячої лінії +38 (063) 103 20 30.

  • Новини
  • Історія пацієнта
  • Київ

«Важливо не лише рятувати життя, а й допомагати жити без болю та зберігати гідність», — Вадим Зенін, член Медичної ради «Медікс Опіка»

Вадим Зенін — лікар-терапевт, кандидат медичних наук і член Медичної ради «Медікс Опіка». Про шлях у медицину, викладання та філософію паліативної допомоги.

21 жовтня 2026

«Мета дитячого паліативу — щоб дитині не боліло, а батьки мали підтримку», — Олексій Шаповалов, керівник напряму дитячого паліативу «Медікс Опіка»

Олексій Шаповалов — лікар-педіатр і керівник напряму дитячого паліативу «Медікс Опіка». Про шлях у медицину, роботу з родинами та чому паліатив — це не про «здатися».

20 жовтня 2026

Історія пацієнта: «93 роки — це не термін придатності. Поки людина жива, за неї треба боротися»

Історія Вікторії Славінської з Дніпра: як паліативний супровід «Медікс Опіка» повернув її мамі ясність і людяне ставлення після важких психотропних препаратів.

7 жовтня 2026

Виникли питання?

Залиште ваші контактні дані і наш координатор зв’яжеться з вами

Подзвонити